Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати україн­­ського дослідження МАГНАТ

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

L. А. Mishchenko

Анотація

Мета дослідження – визначити профіль пацієнтів, які отримують монотерапію, оцінити її ефективність для кон­тролю артеріального тиску (АТ) та поширеність маскованої неконтрольованої артеріальної гіпертензії (МНАГ) у міській популяції в Україні, а також оцінити динаміку АТ після корекції антигіпертензивного лікування.
Матеріали і методи. У багатоцентрове дослідження МАГНАТ було залучено 1837 пацієнтів з діагнозом артеріальної гіпертензії, які отримували антигіпертензивне лікування у вигляді монотерапії, з 12 обласних центрів України та м. Києва. На візиті залучення оцінювали демографічні показники, анамнез факторів серцево-судинного ризику і об’єктивний статус пацієнта. Домашнє вимірювання АТ (ДВАТ) і добове моніторування АТ (ДМАТ) були проведені на тлі монотерапії і перед останнім візитом на тлі модифікованого лікування. Після оцінювання вихідних показників офісного й амбулаторного АТ на візиті 2 лікар визначав тактику антигіпертензивної терапії та обирав препарат для подальшого лікування. У більшості випадків пацієнти були переведені на подвійну терапію оригінальною фіксованою комбінацією (ФК) периндоприл/амлодипін. Її ефективність і переносність оцінювали на 14-ту та 28-му добу лікування.
Результати та обговорення. Ефективність монотерапії в досягненні цільового АТ становила 20,5 % за даними офісного вимірювання (АТ < 140/90 мм рт. ст.); 10,9 % – за даними ДВАТ (середній АТ < 135/85 мм рт. ст.) і 8,3 % – за даними ДМАТ (середньодобовий АТ < 135/85 мм рт. ст.). У групі пацієнтів, у яких монотерапія дозволяла досягти цільового офісного АТ, ефективний контроль амбулаторного АТ був зафіксований у 36,8 %, частка пацієнтів з МНАГ становила відповідно 63,2 %. Предикторами МНАГ були високий нормальний офісний АТ (відношення шансів (ВШ) 1,54; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,02–2,44; р=0,02), вік понад 55 років (ВШ 0,39; 95  % ДІ 0,26–0,58; р<0,001) і супутній цукровий діабет (ВШ 2,44; 95 % ДІ 1,06–5,64; р=0,03). Переведення на ФК периндоприл/амлодипін привело до зниження офісного систолічного АТ (САТ) на 15,6 %, діастолічного АТ (ДАТ) – на 12 % (p<0,001 для обох показників) через 4 тижні, що супроводжувалося досягненням цільового офісного АТ у 92,8 % пацієнтів. Середній домашній САТ/ДАТ знизився на 15,1/11,3 %, середньодобовий – на 14,6/12,6 % (р<0,001 для обох показників). Застосування ФК периндоприл/амлодипін сприяло зменшенню частки пацієнтів з МНАГ з 63,2 до 27,5 %.
Висновки. Ефективність монотерапії в досягненні цільового офісного АТ серед міського населення України становить 20,5 %, при цьому ще менша частка хворих досягає цільового АТ при позаофісному вимірюванні – 10,6 і 8,3 % за даними ДВАТ і ДМАТ відповідно. Переведення пацієнтів з монотерапії на ФК периндоприл/амлодипін дало змогу значно поліпшити контроль офісного АТ і зменшити частку пацієнтів з МНАГ до 27,5 %.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Ключові слова:

маскована неконтрольована артеріальна гіпертензія, монотерапія, подвійна фіксована комбінація, домашнє моніторування артеріального тиску, добове моніторування артеріального тиску.